Колишнього нардеп від «БПП» Руслан Демчак оголошений у розшук

Колишнього нардеп від «БПП» Руслан Демчак оголошений у розшук

Політик не з’явився для вручення повідомлення про підозру. Демчак, за версією слідства, отримував компенсацію за оренду житла в Києві, хоча мав приватний будинок в Крюківщині, що під Києвом. Цей будинок був оформлений на його батька, проте політик ним користувався. На думку НАБУ і САП, екснардеп незаконно отримав близько 225 000₴ компенсації. 

Про підозру ч. 2 ст. 364 ККУ політику повідомили заочно, оскільки місце його перебування не встановлено.

Раніше Офіс генпрокурора повідомив про підозру екснардепу Демчаку у маніпулюваннях на фондовій біржі та легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом.

Нардеп обіймав посаду заступника голови комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності. За даними слідства, він змовився із директорами двох приватних підприємств та виступив пособником у маніпулюванні на фондовій біржі учасниками фондового ринку. Відтак, парламентар зміг отримати 20 000 000₴ незаконного інвестиційного прибутку.

Йдеться про легалізацію понад 1 000 000 000₴ від махінацій на фондовій біржі. Зловмисники легалізували злочинні доходи від маніпуляцій із купівлею-продажем облігацій внутрішньої державної позики України. Завдяки цьому їм вдавалося отримати виплату інвестиційного прибутку, який не підлягає оподаткуванню. Ці кошти фігуранти схеми отримували через підконтрольний банк.

Київ вкладає 32 мільйони в Житній ринок — який збирається продати або здати в оренду на 30 років

Є в Києві така муніципальна логіка: спочатку кілька років намагаєшся позбутися комунального підприємства — продати, здати в оренду, приватизувати, — а коли активісти заважають, просто продовжуєш вливати туди бюджетні мільйони.

Ярослав Юрчишин не вкладається в європейське медіаправо: ідея регулювати анонімні Telegram-канали суперечить і Конституції, і практиці ЄСПЛ

Пропозиція голови парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослава Юрчишина регулювати анонімні Telegram-канали як окрему категорію не відповідає ані логіці європейського медіаправа, ані стандартам конституційної пропорційності, ані практиці захисту журналістських джерел, пише Олег Чеславський.